29 вересня, середа, о 18.30 запрошуємо на концерт приурочений до Міжнародного дня музики!
Участь беруть:
Камерний оркестр – художній керівник та диригент Тарас Мартиник
Солістка – Зульфікар Софія (скрипка)
Концертмейстер – Лариса Палатайко
Викладач - Пасека Віра Генадіївна
Програма:
Соло камерного оркестру
Ф. Крейслер Прелюдія і Allegro у стилі Пуньяні
Ж. Масне «Роздум»
О. Нижанкі́вський «Коломийка»
К. Сен-Санс Концерт № 3, ч.1
Ю. Мейтус «Allegro»
Ф. Дрдля – Фантазія на теми з опери «Кармен»
Зульфікар Софія
Попри зовсім юний вік, цю напрочуд талановиту і неймовірно різнопланово обдаровану дівчинку цілком справедливо називають гордістю, феноменом, візитівкою Хмельниччини. Знають її давно за межами не лише області, а й України. Найсильніші скрипалі на потужних фестивалях-змаганнях визнають: якщо серед конкурсантів є Софія Зульфікар – у решти шанси на перемогу мізерні. Адже лише за кілька місяців 2021-го у здібної хмельничанки три (!) Гран-прі у потужних всеукраїнських з міжнародною участю фестивалях, другі й треті місця у конкурсах міжнародних. Софійка – цього року ще й стала призеркою з теоретичних дисциплін. Минулого року дівчинка, якій наприкінці серпня виповниться лише 12 літ, була стипендіаткою Хмельницької міської ради, цьогоріч – обласної. Крім того, вона відмінниця у навчанні, з похвальним листом закінчила 5 клас Хмельницької гімназії №2. Але, зауважте, всі домашні завдання робить виключно на перервах – післяшкільний час присвячується заняттям з музики (в школі мистецтв «Озерна» і в школі-студії при музичному коледжі ім. В. Заремби) й іноземних мов (поглиблено вивчає англійську й німецьку). Ви не повірите, у цієї феноменальної дитини немає сторінки у жодній популярній серед ровесників соцмережі, бо перевагу надає не смартфону, а книжці – дуже багато читає: і класику, й історичну літературу, й детективи, а ще захоплюється географією.
Ще в ранньому віці, адже Софійку в три рочки віддали в музичну школу на гурток естетичного розвитку, у дівчинки «діагностували» абсолютний слух. Але хіба могло скластися по-іншому в родині, де музика, особливо автентична, займає почесне місце? Мати дівчинки, нині бандуристка Хмельницької обласної філармонії, лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів Леся Король, залюблена у це мистецтво з пелюшок – обидві бабусі дуже гарно співали, грали на всіх музичних інструментах, бандуристки й двоє з чотирьох сестер Лесі. Уявіть, які в цій співучій родині свята! А батько Софійки Алі Зульфікар, уродженець Пакистану, знає 12 мов (до слова, вільно володіє англійською й мама), напрочуд ерудований. «Наша донечка, безсумнівно, знайшла б себе у будь-якій галузі, адже справді різнопланово обдарована. Ми горді її здобутками, пишаємося її наполегливістю, радіємо, що всі її хвалять, - зізнається Леся Король. – Але основний акцент все ж робимо на музиці, бо вона єдина серед усього швидкоплинного – вічна, її не здолають жодні катастрофи, катаклізми, карантини. І хоч скрипка – один з найважчих для освоєння музичний інструмент, проте – вона цариця музики, вистояна тестом часу. …Софія завжди була не за віком доросла, - констатує мама, – з нею з маленького можна домовитися, ніколи не капризувала. Донька й на два роки молодший син відповідальні й самостійні – ми ніколи не втручалися в освітній процес, навіть рюкзаки першачкам не збирали. Зараз Софія робить домашні завдання на перервах, вірші вивчає, двічі прочитавши...».
Дівчинка ж певняє, що, попри всі захоплення, без скрипки себе не уявляє. А, здавалося б, виснажливі, безперервні постійні заняття дитину анітрохи не втомлюють. І по-дорослому додає, що неймовірно вдячна долі за зустріч та плідну співпрацю з викладачем Вірою Геннадієвною Пасєкою і талановитим концертмейстером Ларисою Полатайко.
«Місто й область повинні гордитися, що ми маємо таку дитину. Не кожному викладачу впродовж усієї діяльності дарує доля такого учня, скажу більше: такі навіть народжуються нечасто, - констатує викладачка юної скрипальки Віра Геннадіївна Пасєка. – За мою тридцятилітній досвід викладача – такий феномен вперше: настільки пропорційно правильно Бог нагородив її здібностями, талантом, працьовитістю, посидючістю, наполегливістю, вмінням йти до мети. Я переконана, ми пишатимемося, що мали щастя до неї доторкнутися. Звісно, не можна применшувати й роль батьків: такі сім’ї нині теж рідкість. Софію Зульфікар вже знають у Києві, Львові, у містах, де потужний розвиток нашої струнної школи. Нині ми з нею готуємося до другого туру серйозного конкурсу «Львівський віртуоз», бо у першому перемогли. Вірите, я б собі сама не вірю, що можу з такою маленькою дівчинкою пройти твори, які освоюють уже випускники музичного коледжу. У цьому, я б сказала, надскладному мистецтві Софія значно випереджає своїх однолітків. Вона живе скрипкою. Я завжди дослухаюся до її думки. Мені з нею дуже цікаво. У неї є те, чого бракує багатьом дорослим артистам – сценічна витримка. Ця дівчинка народжена для великої сцени. І я точно знаю, що не за горами мить, де я сидітиму на концерті всесвітньовідомої скрипальки Софії Зульфікар», - по-материнськи втирає сльозу викладач від Бога.
Знані професори з Львівської й Київської консерваторій, які входять у склад журі потужних фестивалів-конкурсів неодноразово дзвонили батькам обдарованої дівчинки з пропозицією привозити Софію до них в учениці, щоб підкорювати закордонні сцени. Проте родина твердо знає: вони здолають всі сходинки зі своєю незмінною музичною мамою Вірою Пасєкою, бо ж саме їй, запевняють, завдячують усіма перемогами-злетами, успіхами-здобутками, адже якою б талановитою дитина не була, у неї треба дуже багато вкласти знань, вмінь, терпіння, часу, серця, душі.
У Хмельницькій школі мистецтв «Озерна» гордяться, що мають таку ученицю, тішаться її відповідальністю, обдарованістю, тим, що своїми здобутками у музиці значно перевищує свій вік. «Такі діти, як Софія, повинні займатися мистецтвом, дарувати свій непересічний яскравий талант людям, - переконана директор закладу Лілія Головишина. - Ми впевнені, що у завжди гордитимемося цією надзвичайною дівчинкою».
Захоплюються непересічним талантом і непомірним бажанням працювати, зосередженістю, невибагливістю і жагою до знань та пророкують гарну музичну кар’єру своїй учениці концертмейстер Лариса Петрівна Полатайко і директор музичного коледжу імені Владислава Заремби, в школі- студії якого займається Софія, Віктор Юрійович Бернадський. «Відомо, що успіх – це лише один відсоток таланту і 99 – завзятої праці. У Софії ж дуже хороше поєднання таланту, наполегливості і прагнення до знань. З нею приємно працювати. Вона одна з найкращих у Хмельницькому на даному етапі, я б сказала – візитівка нашого міста, - запевняє Лариса Полатайко й додає, що у перспективі у них багато планів і уже 29 вересня Софія запросить усіх до залу Сліпака в обласній філармонії на свій сольний концерт з камерним оркестром Хмельницької обласної філармонії».
Окрім складності в освоєнні, займатися цим мистецтвом ще й нелегко для сімейного бюджету. А представляти місто й область на усіх фестивалях – теж задоволення не з дешевих. «Тут і вступні внески потрібні, й форма, й струни змінні.., - розповідає мама. – Зараз Софійка на орендованій скрипці займається, бо на її вік цей інструмент має три чверті, а згодом потрібно буде повноцінну. Коштує ж вона щонайменше чотири тисячі євро. Та ми віримо, що знайдуться благодійники, які нам посприяють, ставши таким чином дотичними до розвитку таланту, що ним нагородив Господь».
Вхід тільки у захисних масках!
Квитки у касі філармонії, тел. 79-44-74
Музичний абонемент діє!
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: Facebook / Instagram YouTube-каналі