Хмельницький громадський діяч і блогер Андрій Попик провів день разом з патрульними поліцейськими, ось його враження (стилістика та орфографія автора зберігається).
«В якості журналіста-блогера, прибув "на базу" в суботу о 8:30, трохи почекав поки відбудеться ранковий інструктаж екіпажів. Далі заступник командира батальйону дав комусь телефоном вказівку, аби мені підібрали екіпаж на цікаву локацію.
І ось вже знайомлюсь з командою. Екіпаж №108. Молоді хлопці: Гріша, Рома і Діма. Дуже різноманітна публіка. Хтось був в десантурі, хтось в аспірантурі. Хто за освітою менеджер, хто програміст, хто товарознавець, але всі хмельничани. Хлопці поки трохи обережні в розмові, сприймають мене певно наче ревізора.
Тут чую з-за плеча: «Андрій Васильович добрий день!», підходять два колишніх моїх студенти з ХНУ, один вчився на Прикладній математиці, інший на якійсь механічній спеціальності. Тепер теж копи.
Чекаємо довго, вже більшість екіпажів роз'їхались, а наша машина ще досі не повернулась з нічної зміни (хлопці досі на завданні), щось трапилось. Нарешті заїжджають на базу. Кажуть десь була крадіжка, то чекали слідчо-оперативну групу.
Швиденько приймають машину, розписуються в бланках, і ось вже Гріша оперативно заганяє авто на мийку. Буквально 5 хвилин, і авто вже виблискує, ми сідаємо і відправляємось на патрулювання, на годиннику 9:52.
Все місто розбито на умовні квадрати. У кожного патруля (а їх 19 на місто) свій квадрат. Краями квадрати перетинаються так що вони потрапляють під сферу спостереження кількох патрулів. Також якщо якийсь патруль покидає свій квадрат на терміновий виклик, сусідні патрулі перекривають його територію, аби вона не була оголена.
Мій екіпаж наглядає за порядком у одному з центральних квадратів, в який потрапляє ЦУМ, Рукавичка, Продовольчий ринок, Оазис, Книжковий світ, вул. Шестакова, тощо.
Конкретний маршрут патрулювання хлопці вибирають самостійно, вже знають які є проблемні ділянки, на яких треба бувати частіше, а на які можна заїжджати рідше. Але своєю присутністю за зміну покривають всі вулички.
Першим ділом проїжджаємо ділянку біля ЦУМу, хлопці вже з далеку помічають, що жодного припаркованого авто під заборонним знаком немає. І щиро радіють, кажуть що системна робота потроху дає результати. Їдемо далі, на "Рукавичку". Є кілька неправильно припаркованих авто, поки Гріша паркує поліцейське авто, десант з двох його колег вже проводить роз'яснювальну роботу з таксистом і кількома водіями, один їде, а двоє перепарковуються на дозволену сторону.
Один з водіїв каже, що не бачив ніякого знаку. Рома оперативно проводить його, щоб продемонструвати знак. Дядько засмучено іде, думаючи, що зараз йому перепаде покарання, але хлопці наразі проводять більше профілактичну і роз'яснювальну роботу.
Авто без водіїв залишаються стояти на місці. Розпитую у хлопців. Розказують, що немає механізму притягнення їх власників до відповідальності. Можна викликати евакуатор, але в крайніх випадках, якщо авто суттєво заважає іншим учасникам руху (і для цього здається треба щоб мінімум 2 людей яким заважає підписались).
Біля моно-театру КУТ стоїть біля десятка машин під заборонним знаком. Але він розміщений лише з боку Проскурівської, а з боку Подільської (звідки вони заїжджають) такого знаку немає. Діма нотує у блокнот, що необхідно буде подати рапорт, про відсутність знаку, аби його там поставила дорожня служба.
Їдемо далі на Продовольчий ринок. На перехресті вул. Вайсера і Грушевського авто стоїть одразу на пішохідному переході. Вмить його водія спіткає карма в особі Роми і Діми, в той час як Гріша шукає місце для законної парковки.
Наляканий водій спочатку розказує про те, що всього лише зателефонувати терміново треба було, потім щось: "а де я там далі припаркуюсь?", але швидко розуміє хто тут альфа-копи, вибачається за неналежну парковку і їде геть.
І тут, від ледь від'їхав, як вмить на його місце, одразу ж за спинами поліцейських, які ще навіть не відходили, паркується новий водій. За грізним поглядом Дмитра, я зрозумів, що мужику зараз буде непереливки. Водій зразу визнав, що не правий, і хотів поїхати пошукати кращої долі, але Діма не відпустив його доки не провів йому профілактичну бесіду.
Далі прийшло завдання екіпажу. Треба було допомогти працівникам центрального райвідділку міліції (ті запросили допомогу у патрульних). Як виявилось, треба було разом з міліціонерами/поліцейськими (які були одягнені в цивільному, але з папочками), пройтись по алейці "розігнати" нелегальних торговців продуктами. "Центральники" жалілись, що бабки взагалі не слухаються їх, а так хоч камер (які є у патрульних) будуть боятись.
Все виглядало так: бабки прибирають свій товар, а як копи відходять через 2-3 бабки далі, знову виставляються і торгують. При чому як ті хто привозить молоко, так і ті хто торгують ящиками мандарин. "Центральники" склали на особливих куркулів (які торгують ящиками явно не власної продукції) протоколи (прості бабусі обійшлись лише попередженнями), і пішли собі далі по справах.
Поки Рома і Діма допомагали "центральникам", Гріша звільняв пішохідний перехід від впритул припаркованих авто. Перехожі зупинялись, дякували, але казали, що як ви поїдете вони знов напаркуються.
Поки екіпаж був на цьому завданні, інший екіпаж перекривав його зону дії, і теж патрулював територію біля продуктового ринку. І якраз їм довелось вполювати водія який припаркувався на кутку затуливши одразу два пішохідних переходи (на один з них в'їхавши). Водій сам з ніби живе Молдавії (батьки в Хмельницькому), номера на машині польські. Спочатку лякав поліцейських звільненням, потім питав чи не вважають вони себе дармоїдами, потім ледь не слізно розповідав "Та я на две минуты маме за травой вышел, она болеет" (цитата відтворена згідно оригіналу), потім ще фотку з копом зробив на пам'ять, але все це не врятувало його від покарання за правопорушення.
Хлопці кажуть, що їм вже раз десять погрожували звільненням, але якось досі працюють (посміхаються).
Взагалі це дуже круто, коли відчувається, що люди розуміють, що на них нема компромату хабарництва, і на їх начальство теж. Що якийсь нетверезий ідіот зателефонує важливому папіку, і нічого з цього не вийде.
Групки валютчиків підозріло спостерігають за всією метушнею з припаркованими авто, і хоч розуміють, що вони не підпадають під сферу дії патрульної поліції, але все одно знаходяться в напруженому стані.
Далі поїхали на "Оазис". Там, при напівпустій стоянці, якийсь унікум припаркувався одразу на пішохідному тротуарі, і якраз виходив з авто разом з дітьми. Моментальна карма-йога, і він вже, виправдовуючись, що поспішав у кінотеатр, перепарковує своє авто згідно правил.
Тут раптом в ефірі звучить заклик до всіх патрулів. Надійшов дзвінок, що по вул. Шевченка рухається RangeRover за кермом якого знаходиться неповнолітній. За мить, поки Діма записує номера, Гріша спрямовує авто в сторону центра, Рома бронює це завдання за екіпажем. Одразу в ефірі відгукнулось десь 5 екіпажів які були на суміжних квадратах. Але буквально за хвилину приходить інформація, що вже його зупинила одна команда. Хлопці жалкують, що завдання так швидко закінчилось, і розповідають цікаві історії про погоню на Раково. В ефірі звучить, що з RangeRover'ом все ок, просто водію 19 років, але він виглядає трохи як школяр.
Далі був виклик, заїхати за чоловіком в травмпункт вияснити, що трапилось (його побили і відібрали телефон). Потім вияснилось, що це було вчора, то його просто відвезли у Південно-Західний відділок, до місцевих слідчих. Дядько з відділку щось консультувався телефоном з начальством і хвилин 15 не відпускав патруль. Гріша купив в торговому автоматі за 2 грн соломку (не макову, а таку щоб поїсти), і за хвилину патруль вже відпустили. Ми посміялись, що це у начальника відділку такий бізнес, не відпускають відвідувачів, доки не куплять щось з автомату.
Далі на протязі дня у хлопців було багато епізодів. Регулярні відвідини проблемних ділянок. На ЦУМі і Оазисі взагалі було вже чисто, а ось на Рукавичці і Вайсера бували проблемні паркування. Ловили також кількома екіпажами білу Волгу з нетверезим за кермом.
Як з темніло, в місті почали відбуватись веселі події. В ефір надійшов виклик екіпажів на бійку на Олімпійській. Наші з радістю беруть замовлення, але диспетчер їм відмовляє, направляючи більш близькі гречанські екіпажі. Виклик на бійку на Тернопільську біля Вопаку, і теж ми далеко.
Хлопці розказують, що нічне чергування більш цікаве на події. Воно їм дуже подобається.
Загалом видно, що люди отримують величезне задоволення від цієї роботи. Коли на планшеті чути звук нового завдання, всі в авто аж набираються натхнення.
Підходить кінець зміни, і біля 20:00 вже в ефірі чути заклики диспетчера парним екіпажам їхати на перезмінку (на перезмінку їдуть не всі одразу, а рівномірно, аби не оголювати місто. І тих хто їде перезмінюватись, підміняють сусідні екіпажі).
То ж наші не поспішають ставати на чергу, сподіваючись отримати ще якесь цікаве завдання. Кажуть, що ще б ніч працювали зараз, якби можна було.
На годиннику майже 21:00, робимо фото героїв мого репортажу, і я повертаюсь додому, а хлопці їдуть на перезмінку.
О 22:00 телефоную Роману, аби він надіслав зроблені фото, а він каже що вони ось лише щойно змінились, бо ще було якесь завдання термінове.
Ось так, фактично хлопці на роботі з 8:00 по 22:00, але сповнені запалу і бажання займатись правоохоронною діяльністю.
Загальні мої думки щодо нової патрульної поліції, як я її бачив зсередини:
- Люди дуже швидко втягуються в новий для них вид діяльності.
- В патрульних немає якоїсь сором'язливості провести профілактичну бесіду чи покарати навіть водіїв дуже дорогих авто.
- З паркувальниками працюють і працюють регулярно. Думаю за кілька місяців більшість в проблемних місцях не буде паркуватись, а вже ті які будуть, до них будуть застосовувати більш суворі методи покарання.
- Немає методів впливу на припарковані авто без водіїв. Треба на законодавчому рівні дати можливість штрафувати власників таких авто за відсутності водія (як в американських фільмах, приходиш, а в тебе на лобовому склі квитанція...), це б вирішило проблему за тиждень.
- В кожного порушника якась своя недолуга "відмазка". Хтось лише зателефонувати терміново захотів, хтось в кінотеатр поспішає, хтось скаржиться на відсутність парковок (хоча насправді просто не хоче пройти додатково 50 метрів пішки), хтось взагалі дивується чого це 7 років його на цьому місці ДАІшники не ганяли, а тут раптом вирішили копи за це взятись.
- Водії реально бояться коли поліцейський фоткає їх авто. Один здоровий дядько ледь не писклявим голосом благав не фотографувати, бо він вже їде. Люди переймаються, що їх авто може потрапити в якусь базу потенційних порушників.
- Екіпажі оперативно реагують на виклики та події. Так що якщо бачите якогось правопорушника, нетверезого за кермом, тощо, телефонуєте на 102 і переказуєте марку і колір авто і номерний знак, і в лічені хвилини його десь зупинять і перевірять.
- У поліцейських немає приладів визначення швидкості руху. Тобто виходить, що порушення перевищення швидкості водіями вони не можуть фіксувати.
- Відеореєстратор в авто теж відсутній. Не знаю чому так, хоча в кожного на грудях є особистий відеореєстратор.
- За зміну авто наїжджає десь порядка 100 кілометрів. Витрати бензину порядка 5-6 літрів на сотку (оскільки при швидкості руху до 40 км авто без проблем їздить на електриці, яка в свою чергу виробляється від роботи авто в режимі "бензину").
- Майже всі екіпажі - молодь до 30 років.
- Ніхто ще зарплату не отримував, та і про оплату якось і не розказували. Я сам спитав, сказали, що не отримували, але ніхто навіть не почав розказувати які там суми мають бути. Розказували про погоню на Раково.
- Люди отримують справжнє задоволення від своєї роботи. Не знаю чи це просто перший місяць, але будемо сподіватись, що і самі люди втримають цей запал, і начальство не буде робити дій, яке б цей запал збивало.
- Якщо патрульні когось затримують, то доставляють у райвідділ поліції (стара міліція), і далі вся ланка така сама як була і до реформи. Тобто фактично слідчі дії проводить стара поліція/міліція. Дуже важливо, аби ця ланка, як і судова була теж кардинально реформована, інакше всі благі починання можна буде зарубати на корню.
- Батальйон патрульної поліції зараз підпорядковується напряму на Київ. Тобто над начальником батальйону стоїть не начальник Хмельницької міської чи обласної поліції (старої), а одразу київський підрозділ.
- Керівництво батальйону зараз теж поліцейські з Києва, які зараз передають досвід хмельничанам, і організовують роботу згідно загальних стандартів. З часом планують перейти на керівництво з Хмельницького.
- У поліцейських немає якогось совкового страху перед начальством. Вибудовується нормальна система взаємовідносин. А начальство регулярно виїжджає на патрулювання квадратів, аби бачити проблеми міста не лише з кабінету.
- Патрульній поліції необхідно висвітлювати свою діяльність в ЗМІ. Бо робота проводиться, і проводиться реально круто, але громадськість міста про це не інформується ніяк. Також відсутня, будь яка інформаційно-профілактична робота через місцеві ЗМІ, щодо міських проблем (зокрема неправильного паркування).
Керівництво каже, що інформвідділ запрацює дуже скоро, то сподіваюсь діяльність буде висвітлюватись на постійній основі.
Загалом отримав масу позитивних вражень, відчув як хлопцям працюється (обідали фактично булочками), побачив як наші громадяни реагують на поліцію (більшість дуже позитивно), побачив, що поліція реально може зробити, а на що потрібен час або законодавчі зміни.
Думаю, до квітня-травня проблеми з парковками (принаймні з нахабними парковками) повирішуються.
Ну і хочеться побажати хлопцям (і дівчатам) з патрульної поліції, аби не втрачали того запалу, з яким вони зараз працюють. Адже лише системна робота дає позитивні результати.
Новостворена інформаційна сторінка патрульної поліції Хмельницького у фейсбук.
108-й екіпаж, дякую вам за цікавий день!»