Ледь не щодня влітку на вулицях міста увагу перехожих притягує виконання різноманітних пісень вуличними музикантами. Журналісти сайту 0382.ua вирішили дізнатися детальніше про тих, хто дарує настрій хмельничанам.
Першим, з ким ми вирішили поспілкуватися став Максим Радуга. Вуличного музиканта не лише у Хмельницькому, а й в Києві слухачі називають «українським Олександром Васільєвим (лідер гурту «Сплін»)». Таке порівняння з’явилося через надзвичайну схожість голосу та манери виконання пісень з відомим автором та виконавцем.
Як виявилося, Максим родом з Хмельницького, проте буває тут не часто, адже проживає у Києві. Більшість свого часу проводить виступаючи на головній вулиці столиці. За чашкою чаю він нам розповів про творчий шлях та знайомство з колишнім продюсером, пріоритети в житті, чому не виконує воєнні пісні, ставлення слухачів до виконання російськомовного репертуару та багато іншого.
Аби розповісти все найцікавіше, розмову з Максимом ми вирішили розділити на дві частини. До вашої уваги перша половина інтерв’ю з музикантом.
Про себе
«Заради музики покинув університет»
«Взагалі, я сам з Хмельницького. Вчився тут в університеті, але покинув навчання після першого курсу та присвятив життя музиці. Тоді, в 90-х роках вона не була розвинута у місті, тому довелося переїхати в Київ. Разом з другом стали професійними вуличними музикантами. Граємо на Хрещатику, на Майдані… Сюди приїжджаю в гості до мами і так виходить, що інколи граю на вулиці. Хмельницький сильно змінюється в кращу сторону, приємно тут бути та виступати.»
Про захоплення
«Музика, як метод психотерапії»
«Окрім гри на гітарі, в Києві займаюся ремонтом гітар. Дохід приносять і виступи на вулиці, і власна майстерня. Завжди мріяв мати свою справу, бути вільним та займатися тим, що подобається — це мені вдалося. Грати на вулиці — це щось особливе. Тут ти знаходишся в безпосередній близькості до слухачів та можеш максимум передати свої емоції. Це своєрідний метод психотерапії, розвантаження та відпочинку. Ми граємо, тому що це подобається і нам і людям навколо. Саме така основна мотивація виходити знову і знову.»
Про реакцію людей
«Дуже рідко чую докори щодо російської мови»
«В кожному місті люди реагують по різному. Коли граємо в Києві дехто виходить на балкон та слухає, потім спускається та дає гроші. У Хмельницькому є відчуття, що людям не вистачає вуличної музики. Приїхавши, я побачив, що тут реакція в людей на музику дуже хороша. Після того, як ми пограли, почали й інші музиканти виходити. Місто стало більш музикально-живим — це класно. Докорів, що виконую в більшості російськомовні пісні, майже не чую. У Хмельницькому та Львові взагалі ніхто не підходив та не висловлював незадоволення. У Києві було кілька випадків, але також не часто. Взагалі не бачу в цьому логіки, бо справжня музика не має кордонів.»
Про улюблену музику
«Пісні «Арії» та «ДДТ» не співаю взагалі»
«Ще в студентські роки «прикипів» до творчості Цоя. Тоді ще українського року, як такого, не було, а пісні групи «Кіно» граються легко та й їхня творчість мені подобається. Ми грали російський рок: «Сплін», «Акваріум», «Кіно», «Аліса». Їхні пісні досі подобаються людям. Це настільки проста музика, що не важливо якою мовою вона виконується, здатна достукатися до кожного. Також подобається творчість закордонних гуртів: «Radiohead» «Oasis», «ArcticMonkeys». Щоправда, пісні «Арії» не виконую ніколи. Не йде воно мені… Теж саме і «ДДТ», хоч це теж рок, але їхніх пісень я не співаю. Тут і особливості вокалу також роль відіграють.»
Про Хмельницький
«Місто не перестає мене дивувати»
«Хмельницький — унікальне місто. Раніше тут було все по-іншому, погано. Щодо музики, то взагалі розвитку не було ніякого. До речі, місце, де я зараз граю також обране не випадково. У 90-х воно так і називалося — «сотка». Тут збиралися неформали та могли просто для себе пограти на гітарі та поспівати. Зараз все почало дуже швидко розвиватися: музика, фестивалі, культурне життя. Зі сторони здається, що місто рухається в правильному напрямку. Ось наприклад, вийшов тиждень тому на балкон чай попити, почув музику. Виявилося, що в місті рок-фестиваль (усміхається).»
Перша частина — це лише половина нашої розмови з музикантом, у другій ви зможете дізнатися ще багато цікавого. Максим розповів про перспективи професійної кар’єри, ставлення до телевізійних шоу, знайомство з продюсером легендарних «ОЕ», чому не виконує пісень на воєнну тематику та дав поради починаючим музикантам.
Слідкуйте за оновленнями на нашому сайті, заключна частина інтерв’ю вийде вже зовсім скоро.
Не забудьте підписатися на наші Viber, Youtube та Telegram канали, а також у Facebook спільноту.