Фермер з Хмельниччини експортує равликів у ресторани країн Європи

Шість тонн пер­шо­сор­тних рав­ли­ків з ді­лян­ки зем­лі пло­щею у 25 со­ток пла­нує зіб­ра­ти во­се­ни Сер­гій Лан­чук на сво­їй рав­ли­ко­вій фер­мі, що поб­ли­зу Кам’ян­ця-По­діль­сько­го. Як по­ві­дом­ляє у сво­єму сю­же­ті «СУС­ПІЛЬ­НЕ», чо­ло­вік, за­ра­ди ці­єї спра­ви, по­ки­нув ро­бо­ту, аби прис­вя­ти­ти біль­ше ча­су роз­ве­ден­ню та дог­ля­ду за рав­ли­ка­ми.

Ідея роз­во­ди­ти рав­ли­ків з’яви­ла­ся у Сер­гія Лан­чу­ка два ро­ки то­му, ко­ли по­ба­чив ві­део про од­ну з рав­ли­ко­вих ферм в Ук­ра­їні. Од­ра­зу за­ці­ка­вив­ся і прой­шов від­по­від­не нав­чання.

— Піс­ля то­го я за­ку­пив ма­точ­не ста­до і влас­не піс­ля цього по­ча­ла­ся моя влас­на спра­ва. В Ук­ра­їні ви­ро­щу­ють три ви­ди рав­ли­ків. Най­по­пу­ляр­ні­ші — це Helix Aspersa Muller, які влас­не я роз­воджу, — роз­по­ві­дає Сер­гій Лан­чук.

В Єв­ро­пі рав­ли­ко­вий біз­нес на­зи­ва­ють біз­не­сом для лі­ни­вих, ка­же Сер­гій Лан­чук. І пос­пі­шає спрос­ту­ва­ти цей міф.

— Є де­кіль­ка ета­пів. По­чи­на­єть­ся все з ма­точ­но­го ста­да, це реп­ро­дук­тор, який не­об­хідний для то­го, щоб від­клас­ти ік­ру. Да­лі з ік­ри від­бу­ва­єть­ся про­цес ін­ку­ба­ції, тоб­то ік­ра ін­ку­бу­єть­ся і з неї ви­луп­лю­єть­ся мальок. Да­лі вже йде під­ро­щу­ван­ня рав­ли­ка, — ка­же Сер­гій Лан­чук.

Рав­ли­ків ви­ро­щу­ють під спе­ці­аль­ни­ми щи­та­ми, які вдень за­хи­ща­ють їх від сон­ця. На по­лі сі­ють спе­ці­аль­ну рос­ли­ну пер­ко, яка ба­га­та на бі­лок і слу­гує їжею для рав­ли­ків, по­яс­нює Сер­гій Лан­чук.

Ка­же, до­дат­ко­во го­дує рав­ли­ків спе­ці­аль­ною су­міш­шю ком­бі­кор­му. Во­ни не­ви­баг­ли­ві і май­же не хво­рі­ють.

— Вве­че­рі від­бу­ва­єть­ся зро­шу­ван­ня, тоб­то вми­ка­єть­ся по­лив, щи­ти ста­ють мок­ри­ми і рав­лик ви­пов­зає на щит і їсть корм. Єди­не, що шко­дить рав­ли­ку, це різ­ні гри­зу­ни, які мо­жуть його їс­ти, це пта­хи, — го­во­рить Сер­гій Лан­чук.

За пе­ри­мет­ром по­ля роз­кла­да­єть­ся спе­ці­аль­на от­ру­та, за­ко­пу­єть­ся в зем­лю, щоб рав­лик неї не діс­тався. Тка­ни­на теж за­ко­пу­єть­ся на 20 см в зем­лю, щоб кро­ти і ми­ші не мог­ли про­ліз­ти.

В хо­лод­ну по­ру ро­ку рав­ли­ки впа­да­ють у стан ана­бі­озу, тоб­то у спляч­ку, не рос­туть. Тих рав­ли­ків, які пов­ністю сфор­му­ва­ли­ся, які ма­ють за­вер­ну­ту гу­бу, від­би­ра­ють та три дні ми­ють, аби ви­по­рож­ни­ти киш­ківник. По­тім ви­су­шу­ють.

— Він ви­су­шу­єть­ся, зак­ри­ва­єть­ся плів­кою, і впа­дає в стан ана­бі­озу. Са­ме в та­ко­му ста­ні він по­мі­ща­єть­ся до хо­ло­диль­но­го при­мі­щен­ня, де під­три­му­єть­ся ста­біль­на тем­пе­ра­ту­ра 5–6 гра­ду­сів і кон­тро­лю­єть­ся во­ло­гість. І рав­лик там со­бі спить. Мож­ли­во на­віть до пів ро­ку він мо­же спа­ти без втра­ти сут­тє­вої ва­ги і без смер­тнос­ті, — роз­по­ві­дає фер­мер.

Рав­ли­ки ви­рос­та­ють до пот­рібних роз­мі­рів за 4 мі­ся­ці, до­дає Сер­гій Лан­чук. Його рав­ли­ків ра­зом з ін­ши­ми ви­ро­ще­ни­ми в Ук­ра­їні рав­ли­ка­ми ек­спор­ту­ють у рес­то­ра­ни кра­їн Єв­ро­пи. Ка­же, про­дук­ці­єю за­ці­ка­ви­ли­ся гру­зинсь­кі рес­то­ра­то­ри.

Щоб при­го­ту­ва­ти рав­ли­ків, піс­ля три­ден­но­го мит­тя їх по­си­па­ють сіл­лю на 20 хви­лин, про­ми­ва­ють і ки­да­ють в ок­ріп на 15 хви­лин, від­ді­ля­ють фі­ле від муш­лі і ва­рять ок­ре­мо у спе­ці­аль­но­му буль­йоні зі спе­ці­ями три го­ди­ни. Муш­лю ва­рять у со­ля­но­му роз­чи­ні дві го­ди­ни та сте­ри­лі­зу­ють у ду­хов­ці.

— Ко­ли зва­ри­ло­ся фі­ле, го­ту­єть­ся спе­ці­аль­ний со­ус, ми го­ту­ємо 5 ви­дів со­усів, і йде про­цес фар­ши­ру­ван­ня, тоб­то ло­жить­ся тро­хи со­усу, м’ясо рав­ли­ка і зак­ри­ва­єть­ся теж со­усом. І во­но за­мо­ро­жу­єть­ся і збе­рі­га­єть­ся в мо­ро­зил­ці десь до пів ро­ку в ва­ку­ум­но­му упа­ку­ван­ні, — до­дає Сер­гій Лан­чук.

Для охо­чих про­во­дять ек­скур­сії з де­гус­та­ці­єю рав­ли­ків. Їх м’ясо та ік­ру ко­рис­но вжи­ва­ти в їжу ва­гіт­ним жін­кам та лю­дям із сер­це­во-су­дин­ни­ми хво­ро­ба­ми, роз­по­ві­дає Сер­гій Лан­чук.

Ік­ра рав­ли­ків — най­до­рож­ча в сві­ті, ос­кіль­ки один рав­лик від­кла­дає 3–4 гра­ми ік­ри, а 50 % рав­ли­ків мо­жуть по­ми­ра­ти піс­ля клад­ки ік­ри. У рав­ли­ках ба­га­то біл­ку, амі­но­кис­лот, май­же не­ма хо­лес­те­ри­ну. А ще — це сво­єрід­ний аф­ро­ди­зі­ак. Спо­жи­ва­ти їх кра­ще з бі­лим су­хим або на­пів­су­хим ви­ном.

Джерело