Надзвичайно актуальним питанням для селян-власників паїв є отримання достойного рівня орендної плати за землю. З іншого боку, 60% податку з доходівфізичних осіб (ПДФО), платниками якого є кожен з них – це основний бюджетоутворювальний податок ОТГ, а отже можливість розв'язувати соціально-економічні проблеми своїх територій.
Аналіз орендних відносин у Хмельницькій області засвідчує в цілому позитивну тенденцію до зростання оплати, за використання земельними наділами за останніп’ять років.
Для порівняння варто звернути увагу, що у 2016 році середній рівень орендної плати на один договір становив 2400 грн, а у 2020 році ця цифра сягнула 6500 грн. Таким чином загальний дохід власників паїв Хмельниччини за чотири роки зріс на 4100 грн за 1 гектар.
Цікаво, що розмір орендної плати в межах районів області є різним і коливається, наприклад, від 8,7% у Дунаєвецькому районі до 12% у Хмельницькому районі.
Отже, у найближчі роки розмір оренди може досягти орендних ставок Європи, а це - 300 Євро за 1 га. Водночас чимало орендарів недобросовісно виплачують селянам ринкову орендну плату, мовляв, договори підписані на 25 років і більше.
Селяни скаржаться, що орендарі відмовляються переглядати умови оренди в частині збільшення орендної плати, ігноруючи норму закону «Про оренду землі», як і обов’язкову умову будь-якого договору оренди землі щодо обов’язкового перегляду її один раз в рік, або через 2 роки, тощо.
Відтак, часто в нинішніх договорах зустрічаються абсурдні розміри орендної плати на рівні 3%, 5% або 7%. Таке ставлення є неприпустимим, а недобросовісних орендарів необхідно примушувати виконувати умови договорів в частині регулярного перегляду розмірів орендної плати.
Депутат Хмельницької обласної ради В'ячеслав Антонюк під час зустрічі громадян неодноразово надавав селянам юридичну допомогу у налагодженні справедливих взаємовідносин з орендарями земельних наділів. Ця робота буде продовжена ним й надалі, — запевняє він і наголошує, що гідні надходження від оренди паїв це не тільки доходи родин селян, а й надходження до бюджету громади, а відтак – можливість розв'язувати питання благоустрою.
