Відкладене материнство: ембріологиня з Хмельниччини заморозила яйцеклітини

Від­кла­де­не ма­те­ринс­тво на­бу­ває все біль­шої по­пу­ляр­ності се­ред су­час­них жі­нок.

Тех­но­ло­гія до­по­ма­гає жін­ці на­ро­ди­ти здо­ро­ву ди­ти­ну то­ді, ко­ли во­на бу­де го­то­вою до цього мо­раль­но та фі­нан­со­во. Утім в Ук­ра­їні та­ка про­це­ду­ра май­же не ре­гу­лю­єть­ся за­ко­но­давс­твом, а її вар­тість не по ки­ше­ні ба­гатьом жін­кам, повідомляє Суспільне.

Ем­брі­олог Оль­га Ма­лю­та роз­по­ві­ла про за­мо­роз­ку ем­брі­онів і яйцек­лі­тин, про влас­не рі­шен­ня від­клас­ти ма­те­ринс­тво та осо­бис­тий дос­від про­ход­ження про­це­ду­ри.

Урод­женка міс­та Ше­пе­тів­ки, що на Хмель­нич­чи­ні, Оль­га Ма­лю­та за ос­ві­тою мо­ле­ку­ляр­ний бі­олог. Во­на зай­ма­ла­ся дос­ліджен­ням он­ко­біл­ків, які за­лу­че­ні до про­це­сів роз­витку хро­ніч­ної мі­єло­їд­ної лей­ке­мії в Ін­сти­ту­ті мо­ле­ку­ляр­ної бі­оло­гії і ге­не­ти­ки НАН Ук­ра­їни. Оль­га во­ло­діє усі­ма ме­то­да­ми мо­ле­ку­ляр­ної бі­оло­гії, за­раз пра­цює у сто­лич­ній клі­ні­ці лі­ку­ван­ня без­плід­дя.

Чо­му ви ви­рі­ши­ли об­ра­ти від­кла­де­не ма­те­ринс­тво?

— Я де­який час пра­цю­ва­ла в реп­ро­дук­тивній клі­ні­ці, ми про­во­ди­ли близь­ко 2000 цик­лів зап­ліднен­ня в рік. Ба­чи­ла як на лі­ку­ван­ня при­хо­дять дів­ча­та мо­го ві­ку із пов­ним вис­на­жен­ням я­єч­ни­ків. Прий­шло ро­зу­мін­ня то­го, що я мо­жу опи­ни­ти­ся на їхньому міс­ці. Це сти­му­лю­ва­ло від­ра­зу взя­ти під кон­троль реп­ро­дук­тивний про­цес: під час ре­гу­ляр­них ог­ля­дів у гі­не­ко­ло­га ро­би­ти УЗД-ді­аг­ности­ку ор­га­нів ма­ло­го та­за, звер­та­ючи ува­гу на за­пас яйцек­лі­тин, мо­ні­то­ри­ти гор­мон АМГ. Його рі­вень є по­ка­зо­вим для оцін­ки реп­ро­дук­тивно­го ре­зер­ву жін­ки. Тоб­то кіль­кос­ті фо­лі­ку­лів, які ли­ши­ли­ся у я­єч­ни­ках.

Ко­ли ме­ні ви­пов­ни­ло­ся 35 я ви­рі­ши­ла за­мо­ро­зи­ти яйцек­лі­ти­ни. По­тім по­ду­ма­ла, що ем­брі­они пе­ре­но­сять за­мо­роз­ку кра­ще і за­мо­ро­зи­ла ем­брі­они.

То ви за­мо­ро­зи­ли ли­ше ем­брі­они, чи яйцек­лі­ти­ни та­кож?

— Я бо­яла­ся, що в 35 ро­ків у ме­не гір­ше рос­ти­муть ем­брі­они з яйцек­лі­тин. Мож­ли­во, да­ла­ся в зна­ки проф­де­фор­ма­ція. Ад­же я пос­тій­но ба­чу си­ту­ації ко­ли в жі­нок піс­ля зап­ліднен­ня in vitro не ви­рос­та­ють ем­брі­они, або во­ни зу­пи­ня­ють­ся в роз­витку че­рез ге­не­тич­ні ано­ма­лії. Я хо­ті­ла, щоб ем­брі­они вже бу­ли сфор­мо­ва­ні та ге­не­тич­но пе­ре­ві­ре­ні, то­му мо­ро­зи­ла ли­ше ем­брі­они.

Як ба­га­то жі­нок в Ук­ра­їні ма­ють вис­на­жен­ня я­єч­ни­ків піс­ля 30 ро­ків?

— Кла­сич­не вис­на­жен­ня я­єч­ни­ків обу­мов­ле­не ге­не­тич­но і є рід­кісним. Жін­кам важ­ли­во ці­ка­ви­ти­ся ко­ли у ма­те­рі нас­тав клі­макс. Як­що до­во­лі ра­но — приб­лизно в 40 ро­ків, то мож­на за­пі­доз­ри­ти, що жін­ка ус­падку­ва­ла ге­ни, які від­по­ві­да­ють за ран­нє вис­на­жен­ня я­єч­ни­ків. У нас бу­ли па­ці­єн­тки, які в 25–27 ро­ків ма­ли проб­ле­ми з от­ри­ман­ням яйцек­лі­тин піс­ля гор­мо­наль­ної сти­му­ля­ції. У ма­те­рів тих дів­чат клі­макс по­чав­ся ду­же ра­но.Жін­ки, які ма­ли хі­рур­гічні втру­чан­ня на я­єч­ни­ках та­кож є в зо­ні ри­зи­ку. Будь­-яке, на­віть не­ве­ли­ке, за­па­лен­ня піс­ля опе­ра­ції вис­на­жує я­єч­ни­ки. Як і будь­-яке за­па­лен­ня в ма­ло­му та­зі. Це вар­то від­слід­ко­ву­ва­ти на прийомі у гі­не­ко­ло­га. Під час УЗД лі­кар ба­чить як рос­туть фо­лі­ку­ли і скіль­ки їх ли­ши­ло­ся.

Чи є юри­дич­не ре­гу­лю­ван­ня від­кла­де­но­го ма­те­ринс­тва в Ук­ра­їні?

— На­каз Мі­ніс­терс­тва охо­ро­ни здо­ров’я Ук­ра­їни № 787 — це єди­ний до­ку­мент, який ре­гу­лює реп­ро­дук­тивні тех­но­ло­гії в Ук­ра­їні. Хо­чуть про­пи­са­ти нор­маль­ний за­кон, але по­ки-що ми ко­рис­ту­ємо­ся ли­ше цим на­ка­зом. Я на­віть не впев­не­на, що там про­пи­са­не від­кла­де­не ма­те­ринс­тво.

Як ви до­мов­ля­ли­ся з пар­тне­ром що­до прав на ем­брі­они?

— Як­би я об­ра­ла до­норсь­ку спер­му, то вза­га­лі б не бу­ло жод­них пи­тань. В Ук­ра­їні са­мот­ня жін­ка мо­же прий­ти і ско­рис­та­ти­ся та­кою пос­лу­гою че­рез від­сутність ста­те­во­го пар­тне­ра. Як­що во­на не є у офі­цій­но­му шлю­бі, їй доз­во­лять прой­ти про­це­ду­ру.Я до­мов­ля­ла­ся не з ано­нім­ним до­но­ром, а зі знайомою ме­ні лю­ди­ною. Ми під­пи­са­ли до­го­вір, який заз­ви­чай під­пи­су­ють па­ри під час реп­ро­дук­тивно­го лі­ку­ван­ня. У нас обох є пра­ва на ці ем­брі­они. Ко­ли я ви­рі­шу роз­по­ча­ти про­це­ду­ру їхньої під­садки, ме­ні тре­ба бу­де от­ри­ма­ти пись­мо­ву зго­ду пар­тне­ра.У нас у сі­мей­но­му за­ко­но­давс­тві не про­пи­са­но мож­ли­вість від­чу­жен­ня бать­ківсь­ких прав від лю­ди­ни, яка бе­ре в цьому участь. Ми до­дат­ко­во під­пи­ше­мо до­ку­мент, де наз­на­ча­ти­меть­ся, що ніх­то ні до ко­го не має ма­те­рі­аль­них пре­тен­зій. Але на­ше сі­мей­не за­ко­но­давс­тво пе­ред­ба­чає си­ту­ацію, ко­ли хтось пе­ре­ду­має і на­віть че­рез 10 ро­ків змо­же ви­ма­га­ти алі­мен­ти або пра­ва на ди­ти­ну.

Ви бу­ли на кон­суль­та­ції у ге­не­ти­ка пе­ред по­чат­ком про­це­ду­ри?

— Я пе­ре­ві­ри­ла­ся на всі ос­новні му­та­ції, але, чес­но ска­жу, що пар­тне­ра я не пе­ре­ві­ря­ла. Є та­ка стра­те­гія: як­що один із бать­ків не має му­та­цій на­віть у виг­ля­ді ре­це­сив­них ге­нів, ди­ти­на не зах­во­ріє на­віть то­ді, ко­ли ус­падкує який­сь му­то­ва­ний ре­це­сив­ний ген від не­пе­ре­ві­ре­но­го пар­тне­ра. Тут бу­ла біль­ше моя кон­суль­та­ція, як ге­не­ти­ка.От­ри­ма­ні ем­брі­они я пе­ре­ві­ри­ла на на­яв­ність усіх мож­ли­вих хро­мо­сом­них ано­ма­лій. Тоб­то неп­ра­виль­них пе­ре­бу­дов, які ви­ни­ка­ють під час по­ді­лів клі­тин. Один ем­брі­он був із три­со­мі­єю 17 хро­мо­со­ми. Його ути­лі­зу­ва­ли, бо са­ме три­со­мія 17 хро­мо­со­ми пов’яза­на із ран­ні­ми зав­ми­ран­ня­ми ва­гіт­ності. Та­кий ем­брі­он прос­то не­ма сен­су пе­ре­но­си­ти.

В Ук­ра­їні про­це­ду­ра штуч­но­го зап­ліднен­ня кош­тує приб­лизно від 60 ти­сяч гри­вень. Жін­ка до­дат­ко­во спла­чує близь­ко 3 ти­сяч гри­вень на рік за збе­рі­ган­ня ем­брі­онів у рід­ко­му азо­ті.

Мо­же­те ко­рот­ко роз­по­віс­ти як са­ме про­хо­дить про­це­ду­ра від по­чат­ку і до за­мо­роз­ки ем­брі­онів?

— Спо­чат­ку лю­ди­на при­хо­дить на прийом до реп­ро­дук­то­ло­га, який приз­на­чає ве­ли­кий спи­сок ана­лі­зів. Тре­ба зда­ти усі рів­ні гор­мо­нів на дру­гий день цик­лу, усі­ля­кі маз­ки, прой­ти УЗД ор­га­нів ма­ло­го та­зу та гру­дей. УЗД мо­лоч­них за­лоз ба­жа­но про­хо­ди­ти на 7 — 11 день менс­тру­аль­но­го цик­лу. Це пот­рібно для то­го аби пе­рес­відчи­ти­ся, що жін­ка не має ні­яких но­во­ут­во­рень у мо­лоч­ній за­ло­зі. Річ у тім, що гор­мо­наль­на сти­му­ля­ція мо­же спро­во­ку­ва­ти ріст гор­мон-за­леж­них но­во­ут­во­рень, як­що во­ни є. Важ­ли­во бу­ти пев­ним, що про­це­ду­ра не наш­ко­дить.Нап­ри­кін­ці цик­лу, десь на 25–29 день, пла­ну­єть­ся по­ча­ток сти­му­ля­ції. Жін­ка ще раз про­хо­дить УЗД ор­га­нів ма­ло­го та­зу аби зро­зу­мі­ти, що все від­бу­ва­єть­ся як має бу­ти. Нап­риклад, я ма­ла проб­ле­му — лі­кар ви­явив фун­кці­ональ­ну кіс­ту. Тоб­то у ме­не в той цикл не бу­ло ову­ля­ції і сти­му­ля­ція бу­ла про­ти­по­ка­за­на. До­ве­ло­ся на мі­сяць від­клас­ти про­це­ду­ру і прий­ма­ти гор­мо­наль­ні кон­тра­цеп­ти­ви аби поз­бу­ти­ся кіс­тиСти­му­ля­цію заз­ви­чай по­чи­на­ють на 2–3 день цик­лу. Лю­ди­на са­ма со­бі тон­кою гол­кою раз на день ро­бить ін’єк­цію фо­лі­кул­сти­му­лю­ючо­го гор­мо­ну. Це три­ває близь­ко 10–12 днів. Лі­кар пе­рі­одич­но пе­ре­ві­ряє на УЗД як рос­туть фо­лі­ку­ли. Ко­ли во­ни до­сяг­нуть пот­рібно­го роз­мі­ру, наз­на­ча­єть­ся ос­тання три­гер­на ін’єк­ція, яка виз­на­чає час і да­ту за­бо­ру яйцек­лі­тин. У заз­на­че­ний час тре­ба прий­ти до клі­ні­ки, де під за­галь­ною анес­те­зі­єю за до­по­мо­гою спе­ці­аль­но­го ва­гі­наль­но­го дат­чи­ка і гол­ки лі­кар від­бе­ре яйцек­лі­ти­ни. По­тім клі­ти­ни пе­ре­хо­дять у ла­бо­ра­то­рію на зап­ліднен­ня.Ін­ко­ли на жі­нок впли­ває сти­му­ля­ція і у них у по­рож­ни­нах ті­ла на­ко­пи­чу­єть­ся рі­ди­на. Але в ме­не ні­чо­го та­ко­го не бу­ло. Хі­ба ос­танні три дні пе­ред пун­кці­єю хо­ди­ла як «кур­ка з яйця­ми». Від­верто від­чу­ва­ла та­ку важ­кість, що на­віть не мог­ла втяг­ну­ти жи­віт. Піс­ля пун­кції я од­ра­зу по­чу­ва­ла­ся доб­ре. Ок­рім то­го, що я са­ма зро­би­ла своє зап­ліднен­ня, я ще по­тім вве­че­рі піш­ла на чи­тан­ня Жа­да­на. Звіс­но, та­ко­го не ра­дять ро­би­ти, ад­же піс­ля по­діб­ної про­це­ду­ри ба­жа­но ма­ти який­сь фі­зич­ний спо­кій.

Чи бу­ва­ють по­біч­ні ефек­ти?

— Мож­ли­ві ри­зи­ки не­ве­ли­ких кро­во­теч з я­єч­ни­ка, ад­же ко­ли ба­га­то фо­лі­ку­лів лі­кар му­сить кіль­ка ра­зів прот­кну­ти я­єч­ник. Крім то­го, у де­яких жі­нок я­єч­ни­ки бу­ва­ють ні­би об­пле­те­ні су­ди­на­ми і лі­ка­рям важ­ко про­вес­ти про­це­ду­ру. В та­ко­му ра­зі ок­ре­мі фо­лі­ку­ли мо­жуть на­віть за­ли­ши­ти і не за­би­ра­ти, бо ту­ди не­без­печно за­хо­ди­ти.

Які по­чут­тя вик­ли­ка­ло ус­ві­дом­лення то­го, що ви ви­но­шу­єте свої май­бут­ні ем­брі­они?

— Не бу­ло від­чуття, ні­би ро­биш щось важ­ли­ве. Мож­ли­во, лю­ди­на, яка з цим не пра­цює дій­сно щось та­ке від­чу­ває. Я зро­зу­мі­ла, що все­ре­ди­ні щось від­бу­ва­єть­ся ли­ше в ос­танні 3–4 дні сти­му­ля­ції. До то­го ти жи­ла зви­чай­ним жит­тям.Піс­ля від­бо­ру яйцек­лі­тин я прий­шла в се­бе піс­ля анес­те­зії і вже за го­ди­ну вста­ла з ліж­ка і піш­ла в ла­бо­ра­то­рію. Там я по­чис­ти­ла яйцек­лі­ти­ни. У ме­не з 25 ві­діб­ра­них зрі­лих бу­ло ли­ше 18. Я то­ді по­ду­ма­ла, що тріш­ки не­доп­ра­цю­ва­ла. Мож­на бу­ло б і кра­ще пос­та­ра­ти­ся. [смі­єть­ся]Че­рез 2 го­ди­ни піс­ля очис­тки яйцек­лі­тин я під­го­ту­ва­ла со­бі мік­ро­ма­ні­пу­ля­тор, вис­та­ви­ла гол­ки, під­го­ту­ва­ла спер­му, пок­ла­ла яйцек­лі­ти­ни. В ме­не був на­по­го­то­ві плей­ліст ли­ше з улюб­ле­них пі­сень для особ­ли­во­го мо­мен­ту. Я вклю­чи­ла му­зи­ку, сі­ла, зап­лідни­ла. Це бу­ло як у зви­чай­ний ро­бо­чий день. Ні­чо­го особ­ли­во­го я не від­чу­ва­ла.По­тім взя­ла 2 дні ви­хід­них. Піс­ля пун­кції не ба­жа­но во­ди­ти ав­то­мо­біль, бо трап­ля­ють­ся мо­мен­ти ко­ли лю­ди­на не мо­же сфо­ку­су­ва­ти­ся. То­ді во­ди­ти не­без­печно. Мої ко­ле­ги пе­ре­ві­ри­ли ем­брі­они і ска­за­ли, що з 18 зап­лідни­ло­ся ли­ше 16. Це нор­маль­ний від­со­ток, але я зно­ву по­ду­ма­ла, що мог­ла б і кра­ще пос­та­ра­ти­ся.Ко­ли по­вер­ну­ла­ся на ро­бо­ту заг­ля­ну­ла на ем­бі­ро­ни. Во­ни гар­нень­кі та­кі, ба­га­то з них кла­си­фі­ку­ють­ся по пер­шо­му ти­пу. Я до то­го ба­чи­ла міль­йони ем­брі­онів, але в той мо­мент прий­шло від­чуття: «О! Це ж мої!». У ре­зуль­та­ті у ме­не ви­рос­ло 13 ем­брі­онів з 15 і це ду­же ви­со­кий по­каз­ник.

Як від­бу­ва­єть­ся за­мо­ро­жу­ван­ня ем­брі­онів?

— За­мо­ро­жу­ють по од­но­му, мак­си­мум по 2 ем­брі­они на спе­ці­аль­них ло­па­точ­ках. Во­ни ма­ють тру­боч­ку, на яку мож­на на­нес­ти всю не­об­хідну ін­форма­цію, та си­лі­ко­но­вий язи­чок. Ем­брі­он спо­чат­ку на­си­чу­ють крі­оп­ро­тек­то­ра­ми — ре­чо­ви­на­ми, які за­хи­ща­ти­муть його від пош­коджен­ня під час за­мо­ро­жу­ван­ня та роз­мо­роз­ки, по­тім вик­ла­да­ють на ло­па­точ­ку і за­ну­рю­ють у рід­кий азот.

Як вза­га­лі ви ста­ви­те­ся до ді­тей?

— До 27 ро­ків ду­ма­ла, що я — лю­ди­на не для ді­тей. Во­ни ж пос­тій­но кри­чать, іс­те­ри­ки влаш­то­ву­ють. Я так са­мо ко­лись ду­ма­ла, що ні­ко­ли не пра­цю­ва­ти­му в шко­лі. Мої бать­ки вчи­те­лі і я чу­ла нас­лідки їхнього про­фе­сій­но­го ви­го­ран­ня. Але я пот­ра­пи­ла на ро­бо­ту у на­уко­вий фі­зи­ко-ма­те­ма­тич­ний лі­цей. Поз­найоми­ла­ся з діть­ми, від­чу­ла по­зи­тив­ну від­да­чу. По­тім я пів ро­ку вик­ла­да­ла в зви­чай­ній шко­лі і ме­ні, на ди­во, спо­до­ба­ло­ся. По­тім бу­ла ро­бо­та ем­брі­оло­гом. На від­мі­ну від лі­ка­рів ми рід­ко зна­ємо ді­тей, яких «зро­би­ли». Та є кіль­ка ді­тей, про яких я точ­но знаю, що то я про­во­ди­ла зап­ліднен­ня. Це ді­ти мо­їх дру­зів. Спіл­ку­ва­ти­ся з ни­ми — ней­мо­вір­не від­чуття. Не знаю чо­му, але ді­ти заз­ви­чай ме­не люб­лять. Ма­буть, від­чу­ва­ють, що я «граю за їх­ню ко­ман­ду».