Традиційно в четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв голодоморів 1921-го, 1932-33-го, 1946-го років, найстрашнішої трагедії ХХ століття.
Українців, як націю, винищували найжахливішим способом – голодом. Незважаючи на урожай зернових у ці роки люди вмирали від нестачі їжі. Лише протягом 1932-1933 років конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, водночас радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі Української РСР, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.
Сьогодні біля пам’ятного знака жертвам тоталітарного режиму «Ангел Скорботи» хмельничани долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання та згадали закатованих штучним голодом, який створив тоталітарний режим.
Представники Духовної ради міста Хмельницького відслужили панахиду за жертвами цих жахливих подій. Після молитви керівники влади міста й області, небайдужі хмельничани поклали колоски пшениці, поставили лампадки до підніжжя «Ангела скорботи».