Щороку 20 лютого наша держава вшановує подвиг Героїв Небесної Сотні. Це увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості, завдяки яким змінено хід історії нашої держави.
У період геополітичних та соціальних зрушень в умовах гібридної війни та маніпуляції свідомістю людей для українців важливо плекати історичну пам’ять і віднайти правду про недалеке минуле для збереження своєї ідентичності. Це потребує часу, аби нам з емоційних очевидців перетворитися на безсторонніх дослідників. І зволікати з цим не можна, бо нещодавні різноманітні феномени боротьби українців за свободу й гідність обростають міфами, розмиваються в інформаційних потоках та забуваються.
Майдан – це явище, яке змінило геополітику, історичний розвиток України та самосвідомість її громадян.
Масові протестні акції листопада 2013-го – лютого 2014 року, які отримали назву «Революція Гідності», є третьою подібною подією в новітній історії України після Революції на граніті (жовтень 1990 року) та Помаранчевої революції (листопад-грудень 2004 року).
Революція Гідності стала наймасовішою, найтривалішою та найтрагічнішою протестною акцією.
Життя, смерть, свобода, духовне рабство, страх та відвага – усе переплелося у вирі зимових подій 2014 року. Кіптява автомобільних шин, польових кухонь, боротьба світоглядів та емоцій. Апогей політичної кризи вибухнув «коктейлем Євромайдану» та влучив в національне тіло, виявляючи ментальні протиріччя, спопеляючи душевні комплекси, очищаючи націю.
Майдан вибухнув багатоголоссям ідей, поглядів, цінностей, очікувань, ініціатив, емоцій, радості, болю. Став багатогранним явищем, яке важко осягнути в калейдоскопі подій, виступів, публікацій, репортажів, досліджень.
Драматичні події листопада 2013-го – лютого 2014 року є важливим поворотним моментом в історії України. Громадяни різного віку, соціального та освітнього рівня, різного етнічного походження й конфесійної належності об’єдналися для захисту своїх прав, свободи та європейського вектора розвитку проти свавілля й несправедливості влади. Рух за громадянські права та людську гідність, розпочавшись у столиці, охопив усі регіони країни. Акції на підтримку вимог Євромайдану українські спільноти організовували й за кордоном.
Боротьба з режимом Януковича ототожнювалася з боротьбою добра зі злом, світла з темрявою, свободи з рабством. Невипадково популярним гаслом були слова, які приписують кошовому отаману Запорозької Січі Іванові Сірку: «Рабів до раю не пускають». Дух свободи, братерство, взаємопідтримка, почуття гідності та любов до України характеризували та об’єднували людей у тих буремних подіях.
Самоорганізація дуже різних людей у злагоджений механізм під час протестних акцій – один із феноменів Революції Гідності. Цьому сприяла атмосфера самоповаги, що існувала на Майдані, й усвідомлення спільної та важливої для долі країни справи.
Народний гнів, навіть не гнів, а бажання чогось позитивного – він був сконцентрований в одному місці, і був порядок, і було взаєморозуміння, і кожен старався. Це, напевно, був зразок ідеального суспільства.
Проте люди не вбачали у своїх діях нічого героїчного та не вважали себе героями. Справжніми героями для більшості українських громадян є ті, які полягли за свободу, гідність та становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні.
Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській. Вони згинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності.
18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській відбулося найбільш жорстоке протистояння між бійцями підрозділу «Беркут» і патріотами країни, саме тоді переважно від куль снайперів, загинула майже сотня активістів Майдану. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень народу до європейських цінностей. І в цій боротьбі за нашу свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. Більшість із них – молоді, сильні, ті, хто лише починав жити. Ці події не лише стали найтрагічнішими й найдраматичнішими, поворотними в житті багатьох людей, але й змінили вектор розвитку всієї країни. Феномен Революції Гідності, подвиг Героїв Небесної Сотні, народження громадянського суспільства в період масових народних протестних акцій – це теми для багатоаспектних досліджень істориків, філософів, політологів, психологів сучасності й майбутнього.
Без сумніву, можна вважати, що 20 лютого 2014 року став днем початку нової історії нашої держави. Тоді Україна на повні груди вдихнула повітря, насичене горем і журбою… Нам завжди болітимуть їхні рани… Наші серця назавжди обпалені сльозами їхніх матерів і батьків, дружин і дітей, братів і сестер… Тоді Україна, оплакуючи своїх найвідданіших, найжертовніших синів і дочок, щільніше зімкнула ряди борців за правду, волю й долю, за гідність і єдність, за соборність і державність.
Небесну Сотню пам’ятатимуть завжди, про неї обов’язково знатимуть прийдешні покоління, бо Герої не вмирають!
За інформацією музею історії міста Хмельницького.