Конончук Сергій Васильович загинув на Донеччині – вірний присязі син України, хоробрий, відважний захисник рідної землі, надійний побратим, люблячий син, батько, брат.
Народився і проживав у рідному с.Судилків. Навчався у місцевій школі, потім у Шепетівському ПТУ – 20. Після строкової служби в лавах Збройних Сил, був призваний на військову службу за контрактом у м.Шепетівка, пізніше працював у ШВК – 98, та доля знову повернула його до військової служби.
З 2021 року служив на посаді заступника начальника зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї, разом з дивізіоном виїхав в район ведення бойових дій, де брав участь у складі сил та засобів, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони у Донецькій та Луганській областях.
Після повномасштабного вторгнення рф на територію України, не задумуючись став на захист рідної землі. З товаришами по службі відновлював бойову техніку, проявляючи ініціативу та свої найкращі фахові якості. У складі підрозділу продемонстрував свій професіоналізм та неодноразово виконував завдання в умовах загрози для життя та здоров’я.
За особисту мужність та самовіддані дії, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі був нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня Указом Президента України №449/2022 від 28.06.2022 року.
29 листопада 2022 року під час безпосередньої участі в бойових діях та здійсненні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації в ураженні повітряних цілей противника, близько 10 годин 37 хвилин отримав тяжке поранення голови несумісне з життям внаслідок вогневого удару баражуючого боєприпасу типу ЛАНЦЕТ у Донецькій області.