Німеччина прийняла рекордну кількість українських біженців із початку війни. Наші співвітчизники, як і раніше, можуть розраховувати на соціальну допомогу в цій країні, а також на працевлаштування. Однак з останнім у багатьох розпочнуться деякі труднощі.
Німецький уряд вирішив змінити підхід до українських біженців у контексті роботи. Далеко не всі з них поспішають працевлаштовуватися, насамперед через проблеми з мовою, вивчення якої в Німеччині є обов'язковим.
Однак у Німеччині зараз дефіцит робочих рук, тому вирішено було трохи підштовхнути біженців до пошуку роботи.
Зокрема, міністр праці ФРН Губертус Хайль та канцлер Олаф Шольц заявили, що українці мають ставати більш самостійними.
"Мовний бар'єр знижується. Час йти працювати", - зазначав Хайль.
"Ми переходимо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки та громадяни, які перебувають у Німеччині... усі вийшли на німецький ринок праці", – згодом заявив Шольц.
У Німеччині, починаючи з 2022 року, знаходиться близько 480 тис. осіб працездатного віку, з яких 80% жінки. Їх ніхто не змушував йти працювати, і українки мали змогу вивчати німецьку мову та отримувати допомогу з безробіття.
Однак тепер українці, як і німецькі безробітні, будуть зобов'язані регулярно – як мінімум раз на 6 тижнів – звітувати про свої пошуки роботи в Jobcenter. Їм почнуть активніше пропонувати роботу, за відмову від якої позбавлятимуть частини соцвиплат.
Можливо, після таких змін українці перестануть їхати до Німеччини заради високих виплат, як це відбувається зараз.
Справа в тому, що українці з вищою освітою не хочуть йти працювати на низькокваліфіковані посади, проте Німеччина потребує співробітників, і не лише висококваліфікованих. Тому українців закликають шукати роботу, навіть якщо ті не знають мови, а доступні вакансії не збігаються з їхньою спеціальністю. Адже для багатьох посад високий рівень німецької мови є абсолютно необов'язковим.