47-річний військовий Сергій Статкевич боронив Україну на фронті, проте через поранення вже півроку служить в одному з ТЦК Чернівецької області. І через ставлення з боку частини людей до працівників військкоматів зізнається, що тут йому важче, ніж на війні.
Історію військового розповіло "Суспільне Чернівці". До повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сергій 18 років жив в Італії, там у нього був бізнес. Проте за 2 місяці до початку великої війни він повернувся до України – вважає, що кожен має захищати свою державу. Сергій вирішив піти до 80-ї десантно-штурмової бригади.
Він воював на Миколаївщині, під Херсоном, Енергодаром (Запорізька область), Ізюмом (Харківська область), Бахмутом (Донецька область), а також на Донецькому і Луганському напрямках.
Після одного з боїв під Лисичанськом він потрапив до лікарні під Бахмутом. Згодом у Чернівецькому госпіталі ВЛК визнала чоловіка непридатним до служби в десантно-штурмових військах, але придатним до військової служби.
"Мене сильно тоді контузило і від ударної хвилі у мене відірвався тромб у руці. Я тоді взагалі чудом залишився живий, бо тромб не пішов до серця. Тоді я буквально через тиждень після госпіталю поїхав на нуль", — розповів Статкевич.
За власним бажанням Сергій продовжив службу у десантно-штурмових військах. Проте через деякий час у нього почалися проблеми зі здоров'ям, тож він написав рапорт на переведення на службу до територіального центру комплектування. Примітно, що підписали його лише через сім місяців – увесь цей час Сергій воював на Запорізькому напрямку.
З жовтня 2023 року Сергій Статкевич почав служити у ТЦК. Проте навіть через півроку йому важко адаптуватися і він не може знайти себе у цивільному житті, пише "Суспільне".
"У нас люди не цінують те, що є. Для людей немає війни. Коли я виходжу на оповіщення, вони часто проклинають, матюкають, посилають назад на війну. Поки я був там, на фронті, я був для вас героєм, а зараз, виходить, вже ніхто. Як це так?" – каже військовий.