У Старокостянтинові 20 червня відбувся І-й Обласний фестиваль–конкурс українського народного танцю «Козацькому роду нема переводу». Свято танцю та позитивних емоцій об’єднало близько трьохста талановитих танцюристів.
На сцені просто неба на території Старокостянтинівського міського дитячо–юнацького кінноспортивного клубу «Козацький Герць» свою творчість презентували зразкові, аматорські, народні, колективи з різних куточків нашої Хмельницької області, діти віком від 6 до 20 років.
Святкове дійство розпочали ансамбль барабанщиць «HAPPY DRUMS» Летичівського районного центру творчості дітей та юнацтва, керівник – Михайло Остапишен. Привітав та урочисто відкрив фестиваль, міський голова Старокостянтинова – Микола Мельничук. Під звуки пісні, яка, до речі, і стала гімном фестивалю, – «Козацькому роду, нема переводу» – святковим марш–парадом пройшли ініціатори та організатори фестивалю: Дитяча студія при Державному академічному козачому ансамблі пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії та Старокостянтинівський міський дитячо–юнацький кінноспортивний клуб «Козацький Герць».
На розсуд глядачів і високопрофесійного журі були представлені оригінальні постановки і цікаві номери з різних куточків нашої України.
Хореографічні постановки, представлені колективами на конкурс, відзначались високим рівнем виконання, глибиною ідейного задуму, яскравими костюмами. За підсумками конкурсу всі колективи одержали дипломи та відзнаки. Гран-прі конкурсу виборов ансамбль танцю «ВЕСНЯНКА» Хмельницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 24, керівник – лауреат премії імені Богдана Хмельницького Валентина Мандзій.
Свято танцю прикрасили та свою майстерність демонстрували: Хмельницька обласна федерація Бойового Гопака, Хмельницька спортивна підготовчо–міліцейська школа "Самсон-Право" – школа бойових мистецтв, виставка декоративно–прикладного мистецтва. У програмі розваг були стрільби з лука, катання на конях, козацький куліш та смачна юшка.
Діти нашої області отримали незабутні враження від заходу, адже вони познайомилися та потоваришували з іншими учасниками фестивалю. Це, звичайно, величезний досвід не тільки для дітей, а й для керівників та організаторів. Танець – це вічний рух, неможливо переоцінити роль танцю в житті людини.