Юридичний переклад з-поміж усіх інших видів іномовних тлумачень є найбільш відповідальною професією, оскільки пов’язаний з офіційними документами та вимагає високого рівня знань, значного словникового запасу та безпосередньої відповідальності, оскільки будь-яка найменша похибка чи спотворення інформації неприпустимі. Мабуть, всі ми свого часу мали справу з юридичними документами, які були дотичні до бізнесу, навчання, необхідні для перетину кордону чи отримання візи і відповідно користувались послугами перекладу. Відтак, переклад юридичних документів належить до правової сфери та застосовується для документообігу між різними мовними групами.

Найбільш поширеними видами юридичного перекладу є:

  • Ліцензії і меморандуми;
  • Закони, проекти нормативно-правових актів;
  • Договори, контракти і угоди, що регулюють процес купівлі та продажу, доставку виробів, оренду житлових і комерційних приміщень, контрактів про наймання на роботу;
  • Документи, що подаються до суду (переклад судових документів)
  • Апостилі, довіреності, сертифікати, рішення.

Проте, серед юристів існує і більш узагальнена видова типологізація юридичних документів:

  1. Інтерпретаційні (пояснюють зміст юридичних норм);
  2. Нормативні (визначають об’єктивні права та обов’язки);
  3. Документи індивідуального характеру (відображають волю окремої особи та регулюють правові наслідки конкретної людини);
  4. Документи з фіксацією юридичних фактів (наприклад, паспорти, свідоцтва про народження, земельні документи і т.д.)

Для виконання якісного перекладу юридичних текстів потрібне знання соціально-культурних та політичних особливостей країни походження тексту. Без повного розуміння перекладачем сенсу документа можливими стають двозначні чи вільні трактування, що призведе до помилок, які у свою чергу на законних підставах можуть спровокувати судові розгляди між замовником перекладу та виконавцем. Юридичний перекладач має володіти широким діапазонам правових формулювань та мати здібності до пошуку еквівалентів для понять, що застосовуються в оригінальному тексті, тобто має бути своєрідним лінгвістичним майстром-фахівцем. В цьому контексті важливим елементом процесу перекладу є редагування тексту, який ще додатково має бути завірений/перевірений юристом. Тому для того, щоб перекласти договір слід дотримуватись «букви закону» у прямому сенсі цієї фрази, адже для перекладу застосовують не розмовний чи художній стиль, де можливими є суб’єктивно-емоційні фактори, а дещо сухий і структурований юридичний стиль, де переважає певна шаблонність.

Серед найважчих викликів для лінвіста-перекладача є юридичний переклад документів на англійську. Це пов’язано з відмінностями термінології і законодавчих систем окремих країн. Зокрема і багатозначність деяких слів та словосполучень ускладнюють процес перекладу (наприклад, слово «claim» має 17 варіантів тлумачень, воно означає і «заява» і «судовий позив»). Однак є і такі унікальні поняття, які не мають відповідників у іншомовних правових системах, як от «судовий торг» - «plea bargain» у США. Трапляються також і такі фрази, що пишуться однаково, проте різне звучання і наголос кардинально змінюють їхню суть, а скорочення та стислість юридичної мови спотворюють значення при дослівному перекладі (наприклад, в англійській мові Drug Institute – дослівно перекладається як «Інститут наркотиків», однак розширене трактування позначає ««інститут боротьби з незаконним обігом наркотиків»).

Отже, щоб клієнт отримав адекватний офіційний документ, який не викличе сумнівів у сторони замовника, варто звертатися до професійних перекладачів. А переклад договорів, нормативно-правових актів, апостилів, судових документів та ін. можливий лише за умови адаптації тексту до мови перекладу та культури іншомовної країни.

Отже, щоб клієнт отримав адекватний офіційний переклад документу, який не викличе сумнівів у сторони замовника, варто звертатися до професійних перекладачів. А переклад договорів, нормативно-правових актів, апостилів, судових документів та ін. можливий лише за умови адаптації тексту до мови перекладу та культури іншомовної країни.