Яєчники – головні залози жіночого організму, нормальне функціонування яких забезпечує адекватний розвиток у період статевого дозрівання, функціонування жіночого організму у зрілому віці та виношування здорової дитини. Практично всі гінекологічні захворювання пов'язані зі всілякими відхиленнями від норми саме у яєчниках. Патологія цих органів вимагає неодмінного спостереження лікаря та своєчасного лікування. У медичному центрі «Medical Plaza» жінкам надається якісна допомога при різних захворюваннях яєчників, деталі на сайті клініки: https://medicalplaza.ua/. 

Основний метод як діагностики, так і хірургічного лікування захворювань жіночих статевих залоз на сьогоднішній день – це лапароскопічний. Саме лапароскопічні операції на яєчниках – найбільш ефективні, безпечні та малотравматичні операції за таких проблем:

  • Полікістоз яєчників.
  • Ендометріоз внутрішніх статевих органів, саме ендометріоз яєчників.
  • Перекрут придатків.
  • Гострі та хронічні інфекційно-запальні захворювання.
  • Спайковий процес у черевній порожнині.
  • Доброякісні новоутворення жіночих статевих залоз.

Лапароскопія при кістах яєчника

Лапароскопічне усунення кісти яєчника є однією з широко застосовуваних операцій в гінекології. При цьому для жінки хірургічне втручання відбувається максимально щадно. З одного боку – тривалість лапароскопії не перевищує 30 хвилин, з іншого – крововтрата в таких умовах лікування мінімальна.

Реабілітаційний період займає дуже мало часу. Вже за кілька годин пацієнтка може займатися самообслуговуванням, а наступного дня – може вирушити додому. Буквально через 10 – 14 днів після лапароскопічного втручання жінка може повернутися до звичного способу життя та вийти на роботу.

Показання до лапароскопії яєчника

Як і будь-яка інша операція, лапароскопія повинна мати свої показання та протипоказання. У деяких випадках її проведення безглузде чи може навіть нашкодити пацієнтці, тоді як в інших – здатне значно полегшити проведення операції та позбавити зайвої травматизації.

  • Діагностика. За допомогою ендоскопії можливе проведення як діагностики, так і лікування. Діагностика застосовується за неінформативності або малої інформативності інших методів дослідження (УЗД).
  • Синдром полікістозних яєчників. Лікування полікістозних яєчників за допомогою лапароскопії показано у разі неефективності застосовуваної медикаментозної терапії. Найчастіше проводиться дрилінг з метою полегшення овуляції.
  • Новоутворення. Проведення лапароскопії дозволяє як візуально оцінити стан пухлини, характер її зростання, так й взяти біопсію для визначення наявності злоякісних клітин. Якщо пухлина доброякісна і не має великих розмірів, можливе її видалення без лапаротомічної операції.
  • Кісти. Проводиться розтин та видалення кісти яєчника при лапароскопії.
  • Спайковий процес у малому тазі. Наявність спайок часто стає причиною безпліддя, порушення менструацій. Їх розтин дозволяє значно покращити якість життя жінки і відновити репродуктивну функцію.
  • Перекрут придатків матки. Придатки матки під час лапароскопії повертаються у нормальне становище, а за їх некрозу чи наявності кісти – утворення піддається резекції.
  • Ендометріоз. У ряді випадків це захворювання вражає яєчники, що призводить не тільки до розвитку ряду симптомів, але й здатності значно перешкоджати нормальному функціонуванню жіночих статевих залоз.
  • Гнійно-запальні процеси. Ендоскопічна методика дозволяє видалити яєчник за умови неефективності антибактеріальної терапії.

Протипоказання до лапароскопії яєчника

У ряді випадків застосування методики лапароскопічної операції протипоказане, оскільки може не мати жодного ефекту або зовсім призвести до серйозних ускладнень:

  • Злоякісні новоутворення будь-якої локалізації, у тому числі яєчника. Оперативне лікування злоякісних пухлин має проводитися з видаленням великих частин органу та регіонарних лімфатичних вузлів. Лапароскопія неспроможна забезпечити подібний об’єм операції.
  • Новоутворення та кісти понад 10 см у діаметрі. Видалення таких новоутворень ендоскопічним шляхом неможливе внаслідок їхнього великого розміру.
  • Масивні внутрішні кровотечі. Є показанням до проведення термінової лапаротомічної операції у зв'язку із загрозою життю.
  • Масивний спайковий процес. Наявність надмірно великої кількості спайок перешкоджає нормальному огляду ендоскопу та маніпулюванню спеціальними інструментами.
  • Надмірна кількість газів у кишечнику. Перешкоджає нормальній роботі хірурга-ендоскопіста.
  • Перитоніт. Є суворим показанням до лапаротомічної операції через загрозу життю пацієнтки.
  • Серцева або дихальна недостатність високого ступеня. Введення в наркоз і, тим більше, саме оперативне втручання може призвести до смерті.
  • Інфаркт міокарда, інсульт терміном до 6 місяців або спричинені серйозні ускладнення. Під час втручання високий ризик різкого погіршення стану хворого.
  • Наявність гострого чи хронічного інфекційного процесу. Проведення будь-якого хірургічного втручання протипоказане через ризик поширення інфекції.
  • Порушення функції згортання крові. З великою ймовірністю кровотеча під час операції може призвести до розвитку шокового стану або летального результату.
  • Ожиріння ІІІ – ІV ступеня. Проведення лапароскопії неможливе у зв'язку з тим, що ендоскопічний інструментарій не зможе нормально функціонувати через надмірну кількість жирової тканини.

Підготовка до операції

При підготовці до лапароскопічної операції на яєчниках, як і за будь-якого іншого оперативного втручання, необхідно проведення низки досліджень та заходів, спрямованих на покращення прогнозу лікування:

  • Загальний аналіз крові та сечі. Дозволяє виявити відхилення від норми та припустити характер наявного патологічного процесу.
  • Біохімічний аналіз крові. Дозволяє оцінити показники окремих органів та систем з метою вжити необхідних заходів та запобігти можливим ускладненням.
  • Коагулограма. Дозволяє оцінити функцію згортання крові та запобігти розвитку кровотеч.
  • Визначення наявності антитіл до ВІЛ, гепатиту В та С. Необхідне для виявлення імунодефіциту або порушення функції печінки, а також запобігання зараженню медичного персоналу.
  • УЗД або томографія органів черевної порожнини та малого тазу. Дозволяє оцінити стан внутрішніх органів та розробити тактику проведення оперативного втручання.
  • Група крові та резус-фактор.
  • Гінекологічний мазок на флору та цитологію шийки матки.
  • ЕКГ та консультація терапевта.

Сама жінка в передопераційний вечір повинна виключити їжу, а за 3 – 4 години до самої лапароскопії – перестати пити рідину. Ці застереження необхідні для виключення розвитку блювоти під час наркозу чи при виході з нього.

Як відбувається лапароскопічна операція з видалення кісти яєчника

Проведення подібної операції поділяється на кілька етапів, кожен з яких включає конкретні необхідні дії:

  1. Анестезія. Під час лапароскопії використовують інгаляційний наркоз. Як полегшення входження до нього та зняття тривожності за 12 годин до хірургічного втручання можливий прийом седативних препаратів.
  2. Виконання доступу. На передній черевній стінці проводиться три невеликі розрізи, через які вводяться спеціальні провідники. Один отвір необхідний для введення самого эндоскопа – відеокамери із джерелом світла, а два інших – для маніпуляторів, з допомогою яких виконується вся операція.
  3. У черевну порожнину вводиться вуглекислий газ, який необхідний для створення достатнього простору для всіх маніпуляцій. Вуглекислий газ абсолютно нешкідливий для очеревини та внутрішніх органів.
  4. Під контролем відеокамери за допомогою маніпуляторів виконуються всі необхідні дії. Зокрема, розтин кісти та відсмоктування її вмісту, видалення капсули та зупинка кровотечі.
  5. Після відкачування вуглекислого газу всі три розрізи зашиваються, наклеюються стерильні одноразові наклейки.

Післяопераційний період

У порівнянні з лапаротомічними втручаннями відновлення після ендоскопічних маніпуляцій протікає значно легше і швидше, що визначає головну перевагу даного методу. Перебування у стаціонарі триває до 1-2 дня, після чого жінка може вирушати додому. Повноцінна працездатність відновлюється вже через 1-2 тижні.

Після лапароскопічних втручань виключене формування післяопераційних гриж, зведений до мінімуму шанс розвитку спайкової хвороби або занесення патогенної мікрофлори.

У місцях введення ендоскопічного інструментарію формуються дрібні, завдовжки 0,5 – 1,0 см рубці, які не створюють естетичних дефектів.