Гідроксид алюмінію належить до амфотерних сполук (проявляють як кислотні, так і лужні властивості) та широко використовується у сучасній промисловості.
Вперше алюміній був у 825 році відкритий данським хіміком Гансом Ерстедом під час реакції відновлення хлориду алюмінію амальгамою калію - результатом став невідомий до того металевий порошок. Алюміній буває елементарним та технічним. Елементарний широко розповсюджений у природі та входить до складу багатьох сполук земної кори, а технічний отримують із бокситів.
Масове виробництво алюмінію та його сполук стало можливим через майже 50 років після відкриття металу, і саме з того часу алюміній гідроксид набув поширення серед промисловців завдяки своїм властивостям.
Властивості гідрату алюмінію
У промислових масштабах гідрат алюмінію отримують за методом Байєра із бокситних руд. Може постачатися у твердій та гелеподібній формі.
Тверда форма гідрату алюмінію - дрібнокристалічний порошок без запаху, найчастіше білого кольору, хоча іноді можливі відтінки сірого, рожевого або взагалі безбарвність. Речовина досить інертна, не розчиняється у воді, не горить, не є вибухонебезпечною, не виділяє отруйних речовин. При нагріванні демонструє амфотерні властивості, вступаючи в реакції як з кислотами, так і з лугами.
Гелеподібний гідроксид алюмінію білого кольору і проявляє амфотерні властивості, утворюючи солі алюмінію при реакції з кислотами та алюмінати при реакції з лугами. При нагріванні розкладається на оксид та воду.
У яких сферах застосовують гідроксид алюмінію?
Гідроксид алюмінію високо цінується у хімічній, медичній, фармацевтичній, паперовій, електротехнічній галузях промисловості. Також він входить до складу багатьох косметичних засобів та продуктів, які щоденно використовуються побутовими споживачами.
Гідрат алюмінію широко застосовується для виробництва:
- різноманітних ліків (препарати для нормалізації кислотно-лужного балансу шлунка, лікування виразкової хвороби, рефлюксу тощо);
- вакцин для посилення імунної реакції організму;
- паперу та паперових наповнювачів;
- мінеральних добрив;
- лакофарбових матеріалів та барвників;
- зубної пасти;
- адсорбенту для видалення різних забруднень із води питного та промислового призначення;
- силіконів, каучуку, полімерів з метою зниження горючості та виділення токсичних газів;
- алюмінію та його похідних у якості реактиву;
- штучних рубінів (застосовуються у лазерній техніці) та корундів (необхідні для очищення технічних олив, виготовлення наждачного паперу тощо).
Правила безпеки при взаємодії з алюміній гідроксидом
Алюміній гідроксид відносять до четвертого рівня небезпеки і вважається майже безпечним для навколишнього середовища. Проте його аерозольна форма подразнює слизові оболонки, шкіру та органи дихання людини.
Працівники виробництв, на яких виникає багато пилу алюміній гідрату, зобов’язані використовувати індивідуальні засоби захисту, а приміщення мають бути обладнані потужною вентиляційною системою.