У давні часи наші предки бачили світ сповненим загадок і чудес. Він був наповнений явищами, предметами, процесами, які були незрозумілі для людини та були сильнішими за неї. І саме у ті часи було винайдено один з перших відомих інструментів, що і досі залишається з нами. І як ви вже зрозуміли з назви статті, розмова піде про ніж.
Саме у ті, ще доісторичні, часи, ніж став для людства не лише інструментом, але й символом магічної сили. Перші ножі з'явилися ще задовго до виникнення перших цивілізацій. Понад два мільйони років тому африканські австралопітеки вже використовували кам'яні відщепи, схожі на ножові леза. Вироби з каменю, які можна впевнено назвати ножами, датуються віком близько 300 тисяч років.
І варто розуміти, що картина оточуючого світу для людини тих часів була зовсім іншою, не схожою на сучасну. Магічний спосіб мислення був головним. Люди ніби то жили у міфі і це було для них цілком нормально і навіть незаперечно. У тому світі навіть була своя логіка, але вона була зовсім не схожа на нашу.
І так сталося, що ніж для наших предків був дивом – він дозволяв різати та змінювати форму твердих матеріалів, що були непідвладні голими рукам. Ніж міг відділяти, відрізати, допомагав наділяти предмети новими властивостями (наприклад обробляти шікри та деревину, робити одяг, готувати по-новому їжу. І це сприймалося як справжнє диво.
Хочете побачити першу “чарівну паличку”? Сходіть на кухню, там вона точно є.
Саме ця магічна здатність відрізати та розділяти наділила ніж сакральним та символічним значеннями у багатьох різних культурах. З ножами пов'язані численні вірування, обряди та ритуали, частина яких збереглася й донині. Навіть у нашій культурі зберігся рід звичаїв та забобонів, пов'язаних з ножами).
Часто ми вже не знаємо, з чим пов'язаний той чи інший звичай, яке його значення, але сам звичай все ще живе серед нас. І це теж – диво.
Ніж та магія
У багатьох культурах ніж був магічним оберегом. У Європі вважалося, що ніж може захистити від нечистої сили. У Скандинавії ніж клали під поріг дому, щоб захистити мешканців від злих духів. А слов'ян з тією ж метою встромляли ніж у одвірок чи балку над входом у хату.
Подібні вірування часто дивним чином співпадають у зовсім різних народів. Наприклад, такі різні народи як японці, кельти та знову ж наші предки – слов'яни клали ніж під подушку чи під ліжко дитини або хворої людини – вважалося, що він захистить (тобто – відріже) від злих сил, хвороб та нічних кошмарів.
Деякі народи мали звичай встромляти ніж у землю перед входом у хату, щоб створити таким чином магічний бар'єр від зла. В Італії та Іспанії збереглися перекази про те, що ніж, залишений на порозі, міг відвернути від дому хвороби та невдачі.
У деяких народів ножі носили із собою як оберіг від зглазу (звичай носити з тією ж метою сталеву булавку є чимось спорідненим, або просто подальшим розвитком цього міфу).
На Кавказі, в Японії та Фінляндії ніж використовували у весільних обрядах. Фінські молодята обмінювалися ножами як символом вірності, довіри та захисту від негараздів у майбутньому житті. А японці дарують ніж нареченій.
Проте, як ми вже згадували, існувало (та існує) й повір'я, що дарувати ніж небезпечно – це ніби то могло призвести до сварок та перерізати товариські відносини між людьми. Тому той, хто отримував ніж у подарунок, мав дати за нього монету, щоб символічно "викупити" його й уникнути поганих наслідків.
Що цікаво, наскільки відомо, звичай цей не слов'янський, а був, скоріш за все, занесений до нас з великого степу під час монголо-татарської навали. Та, як не дивно, він живе серед нас й досі.
Сучасне значення ножа
Сьогодні ніж зберігає свою практичну функцію, але його символічне значення нікуди не зникло. Ножі, виготовлені вручну майстрами, стали витворами мистецтва, які цінуються колекціонерами та любителями історії.
У побуті ніж залишається незамінним інструментом на кухні, в подорожах, полюванні та самій різній роботі. Спеціальні медичні ножі та скальпелі використовуються у хірургії, допомагаючи рятувати життя. Тактичні та військові ножі продовжують служити в арміях світу, а туристичні ножі – надійний супутник у далеких походах.
Незважаючи на технічний прогрес і появу нових матеріалів та інструментів, ніж залишається частиною людської культури. Це більше, чим просто інструмент – це символ сили, винахідливості та здатності людства адаптуватися до будь-яких умов.
Ніж – це не лише предмет побуту. Це відбиток історії, культури та духовних вірувань, що супроводжує людство від перших кроків у цьому світі й до сьогодення.