Подейкують, що навіть саме перебування біля цих тварин дозволяє відпочити не лише фізично, так би мовити душею. Цього разу, в рамках проекту «Перевірено на собі», журналіст спробував, як це бути у сідлі та завітав у кінний клуб.
З одного боку кінні прогулянки є видом активного відпочинку, з іншого — вже понад сотню років кінний спорт входить в програму Олімпійських ігор. І професійні спортсмени і звичайні любителі в один голос запевняють, що навіть не довге перебування поруч з цими тваринами здатне подарувати яскраві емоції, особливі відчуття та покращити здоров’я(спеціальна іпотерапія). Сьогодні ми розповімо, де можна осідлати коня у нашому місті та які це відчуття. Місце, щоб спробувати себе в ролі вершника в Хмельницькому, довго шукати не довелося. На зустріч нам одразу пішли в кінному клубі «Тамерлан».
По Нижній Береговій у Хмельницькому громадський транспорт не їздить, тому до місця призначення довелося добиратися пішки.
Спочатку, розмова з інструктором. Як виявилося, у стайні кінного клубу 28 коней.
«В нас переважно порода «Українська верхова», але є і арабські, німецькі та інші. До речі, порода на характер коня ніяк не впливає. Вони, як люди, бувають дуже різними. Для початківців, зазвичай, підбираємо дуже спокійних, щоб люди не боялися та швидко звикли», — розповів професійний тренер клубу «Тамерлан» Євген Міщук.
На запитання: «Скільки потрібно часу, щоб впевнено сидіти у сідлі?», - Євген відповів, що це залежить від кожної людини:
«Є люди, що панічно бояться коней. Вони звикають зазвичай довше, ми стараємося допомогти побороти цей страх, бо коні — надзвичайно добрі тварини. Діти якось навчаються швидше, вони схоплюють все одразу та ні за що не переживають. Верхова їзда — спосіб відпочити як фізично, так і духовно. Тому, тут потрібно брати приклад з дітей – розслабитися та не боятися, а отримувати насолоду».
Тренер говорить, що в них займається багато дітей, а такі тренування відвідувати можна починаючи з 9 років.
Поки гуляли по стайні та спілкувалися, прийшла моя черга готуватися до верхової їзди. Спочатку інструктаж та ось така розписка.
Основне спорядження — шолом. Без нього в манеж зась.
А потім, знайомство з «Бетменом». Саме так звали коня, на якому я отримував базові навички верхової їзди.
Через нестабільну погоду, тренування проходило в закритому манежі. Їх тут є два: просто неба та під накриттям.
Перше, що вчать — це як вправно забиратися у сідло, потім — рух звичайним кроком, наприкінці — інструктор пояснив кілька нюансів та дав команду «Бетмену» перейти на рись. Ось тоді стає справді цікаво та незвично.
Щодо відчуттів, то перебування поруч з цими тваринами заряджає позитивом та новими емоціями. Безумовно, варто спробувати.
Будьте в курсі усіх подій та найцікавіших новин Хмельницького, підписуйтеся на нашу Facebook спільноту, а також Viber, та Youtube канали.
