Життя хмельницьких студентів: як встигати навчатись та працювати

Журналіст вирішив перевірити життя студентства, а саме як в сучасних реаліях вони змушені здобувати граніт науки. Сьогодні побачимо як студенти водночас навчаються та працюють.

Згідно з статистикою близько половини українських студентів працюють. І це не лише студенти заочної чи індивідуальної форми навчання, все більше студентів денного стаціонару біжать після пар на свої роботи.

Здебільшого молодь через власну недосвідченість йде працювати до закладів сфери обслуговування. У великих містах це можна помітити через мережі швидкого харчування, де майже всі рядові співробітники молодь від 18 до 25 років. У нашому місті таку тенденцію також легко помітити за кількістю молоді, що працюють офіціантами чи баристами у численних кав’ярнях міста.

До найважливіших чинників, що змушують йти студента працювати називають фінансову скруту та бажання стати незалежним від батьків. Погодьтесь, студенту з іншого міста на дозвілля не вистачить того, що пересилають батьки «на навчання та харчування».

Ми вирішили опитати кілька студентів, що водночас навчаються та працюють, аби з їхніх вуст почути, як воно працювати багато та встигати скрізь.

Анастасія, 21 рік.

Працюю в ГО "Агенція сталого розвитку "АСТАР" адміністратором та менеджером проектів. Це перший досвід роботи. Навчаюсь в Хмельницькому національному університеті на кафедрі екології. Працювати пішла, тому що була можливість спробувати себе в роботі по професії, а саме в сфері екології. Спочатку проходила стажування під час якого змогла спробувати себе в ролі організатора різноманітних подій, заходів, допомагала організовувати масштабний Всеукраїнський форум "Green Energy". Робота в громадській організації кардинально відрізняється від державних установ. Тут є можливість розвиватись у різних сферах, які подобаються, а не лише по спеціальності.

Максим,19 років.

  Працюю менеджером по продажам у компанії «Воля». Працював барбером та  дизайнером. Навчаюся на стаціонарі у Хмельницькому Національному Університеті на спеціальності «польська філологія». Пішов на роботу для того щоб відчувати себе вільно, не залежати від батьків і не втрачати час дарма.

Яна, 19 років.

Навчаюсь в Хмельницькому національному університеті на спеціальності «фізична реабілітація». Пішла працювати з 17 років. Встигла себе спробувати офіціантом та оператором на Новій пошті. Наразі працюю баристою. На мою думку дуже добре починати працювати зі студентських років. Ти привчаєшся до графіку, стаєш більш відповідальним, цінуєш свій вільний час, працюючи в колективі і з клієнтами взнаєш багато цікавої інформації та розвиваєшся в різних галузях. Звичайно важко поєднувати роботу з навчанням, але це робить мене сильнішою. Починаєш цінувати гроші, коли знаєш якою не легкою працею вони добуваються. Стаєш незалежною від батьків, можливо не на 100%, але на прожиття вистачає) і ще дуже приємно робити батькам подарунки за власні кошти та бачити як вони пишаються твоєю самостійністю.

Андрій, 23 роки.

Навчаюсь в Національному педагогічному університеті ім. М.Драгоманова на спеціальності «Історія». Пішов працювати з 15 років, коли навчаючись у коледжі зрозумів, що не вистачає кишенькових грошей від батьків. За 8 років встиг попрацювати від працівника нічної зміни в МакДональдсі до повара-сушиста. Та врешті вирішив відійти від сфери обслуговування та наразі працюю журналістом на місцевому сайті новин. На мою думку, чим раніше студент піде працювати, тим пристосованіший він буде опісля навчання вливатись у доросле життя.

Читайте також: Фотофакт: як у Хмельницькому закривали Різдвяний ярмарок та ялинку