Хмельницькі поліцейські нагадують, що таке булінг і як з ним боротись

З початком навчального року знову набуває актуальності питання булінгу. Тож ювенальна превенція поліції Хмельниччини вирішила нагадати, що це за явище, як його розпізнати, і як з ним боротися.

Отже, булінг — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Начальник ювенальної превенції поліції Хмельницької області Сергій Цимбалюк розповів, що типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;• наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Найпоширенішими видами булінгу є:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Булінг — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини — це є булінг і потрібно негайно діяти!

Ось декілька порад батькам, дитина яких стала жертвою булінгу:

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — повідомте поліцію!

А ось так має виглядати поведінка людини, яка стала свідком булінгу:

• Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.• Зайняти нейтральну позицію в суперечці, адже обидві сторони конфлікту потребують допомоги.• Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.• Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Але й батьки булера мають зрозуміти, що їхня дитини має проблеми. Ось декілька порад для них:

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.• Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.• Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Що ж стосується відповідальності за вчинення булінгу, то до прийняття у 2019 році змін до законодавства відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність, передбачену ст. 173-4 КУпАП. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

Нагадаємо: Новий районний поділ Хмельницької області: які повноваження матимуть нові районні ради

У разі вчинення булінгу неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Сектор комунікації поліції Хмельницької області